Віртуальний музей міста Звягель
Головна сторінка
Карта сайту
Контакти

Мідний вік

Мідно-кам’яний вік — енеоліт, який тривав від IV до III тисячоліття до нашої ери, вважається переходом від епохи каменю до епохи металів. У цей період ще переважали кам’яні знаряддя праці, але вже з’явилися нові — мідні. Основними галузями існування населення стало землеробство та скотарство. Мотижне землеробство домінувало у лісостеповій зоні Правобережжя. Згодом воно переросло в орне. Населення почало вирощувати садово-городні культури та усі зернові, що культивуються й сьогодні.

Особливого значення набуло використання великої рогатої худоби як тяглової сили. Бики тягнули рала, волокуші, сани, перевозили великі вантажі. Це підтверджують трипільські скульптурки биків, запряжених у сани.

У мідному віці до раціону харчування увійшли молочні продукти. Сири виготовляли за допомогою спеціального трипільського посуду, дно і стінки якого мали невеликі круглі отвори.

Трипільська культура. Реконструкція житла
Трипільська культура. Реконструкція житла

Виникло виробництво металу та гончарне ремесло. Руду плавили в ямах та печах. Поліпшилися умови побуту населення: удосконалилося житло (виявлені місця громадського користування), були винайдені печі, стіл. Інформацію тодішнє населення України передавало та зберігало за допомогою символів та форм предметів.

Глиняний посуд культури кулястих амфор з могильника с. Кикова (1971 р.)
Глиняний посуд культури кулястих амфор з могильника с. Кикова (1971 р.)

Все це простежується у трипільській культурі (за назвою с. Трипілля нинішньої Київської області), пам’ятки якої наприкінці ХІХ ст. відкрив і дослідив Вікентій Хвойка (1850–1914). На території України трипільська культура проіснувала майже 2 тисячі років.

Трипільці — перше населення України, яке вело осілий спосіб життя. Їх згодом потіснили племена культури кулястих амфор, яка отримала назву від форми посуду. Ці племена прийшли з Центральної Європи та займались тваринництвом і мисливством. Своїх соплемінників вони ховали переважно у кам’яних гробницях на території поселення.

У південних районах Житомирщини відомо більше 100 пам’яток трипільської культури: села Нова Чарторія, Вигнанка Любарського району, с. Троянів — Житомирського, с. Райки — Бердичівського та багато інших. Носії цієї культури з’явились на цій території із Середнього Подністров’я.

Пам’ятки культури кулястих амфор відомі й у Володарсько-Волинському, Романівському, Баранівському районах. У Новоград-Волинському районі — в селах Кикова та Анета.


Джерело: Антошевська Л. Наш край у давнину / Людмила Антошевська // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 16–18.

Коментарі

Morrison71
18-10-2011 06:43

Ми всі пишаємося Трипіллям. Але центр культури трипільців не в Україні, а в Румунії. У нас лише прикордонні форпости. Добре, що в Киковій та Анеті знайдені памятки культури кулястих амфор - зайвий раз доводить тисячолітню історію цих сел, що люди там жили з допотопних часів. А що ж Новоград? Хтось має відомості про трипільців у Звягелі? Бо за однією з гіпотез назва "Звягель" має трипільське походження (якщо вважати останніх нащадками прадавніх аріїв).
МВ
04-01-2012 16:18

З 4300 поселень Кукутень-Трипілля на території України знаходиться понад 2000. В тому числі - найбільші з нині відомих. На житомирщині відомо близько 60 поселень цієї культури. Більшість виявлена ще у 40-50-ті роки, потім просто ніхто не шукав.
Ви можете залишити свій коментар до даної сторінки



Ваше ім'я:         Код (введіть число 94):

   

Увага! Всі коментарі публікуються лише піcля перегляду модератором.
Це не є цензурою, це лише захист від спаму. Сподіваємось на розуміння :)
donate

Правильний CSS! ідея сайту © Євген Луконін, Віталій Терещук, Віктор Іконніков, 2009
розробка та підтримка сайту © Віталій Терещук, 2009–2016
Передрук або відтворення матеріалів будь-яким способом повністю або частинами допускається лише з посиланням на джерело.