Віктор Ваховський,
голова міської асоціації краєзнавців

Загальноміські заходи

Сурай Петро Іванович. Фото поч. 1990-х років
Сурай Петро Іванович. Фото поч. 1990-х років

У 1970-х роках продовжував тішити новоград-волинців аматорський народний театр., режисером якого був Петро Іванович Сурай.

З 1949 до 1972 року театром поставлено 62 п’єси. У 1959 році колективу театру, одному перших в Україні, присвоєно звання «народний». Через рік, виступаючи на республіканському огляді-конкурсі з «Лісовою піснею» Лесі Українки, театр виборов І-ше місце. У 1967 році п’єсою «Щорс» Новоград-Волинський театр відкривав у Києві республіканський фестиваль аматорських народних театрів, на якому посів призове місце. У 1970 році на республіканському огляді, присвяченому 100-річчю В. І. Леніна, театр виступив з виставою О. Довженка «Потомки запорожців» — артисти нагороджені золотими медалями і дипломом першого ступеня.

У 1971 році в місті був створений ансамбль молодіжного танцю із 20 дівчат, паралельно з яким працювала балетна студія, яка нараховувала 25 дітей. Керівником цього колективу була Надія Дмитрівна Косищева (Гончарук)

Новоград-Волинський ансамбль пісні і танцю «Полісся» у липні 1973 року побував з гастролями в Криму. У серпні цього ж року ансамбль виступав у Москві. Україну на Всесоюзному огляді-конкурсі аматорських народних оркестрів народних інструментів і хорів народної пісні представляли три колективи з Київської, Тернопільської областей і міста Новограда-Волинського, від якого до Москви поїхав народний оркестр українських народних інструментів — 70 учасників на чолі з керівником С. Д. Івановим (1928–1995), заслуженим працівником культури УРСР (1973) Оглядовий концерт відбувся на ВДНГ. 16 серпня колектив взяв участь у концерті, присвяченому Дню Повітряного Флоту СРСР, у Зоряному містечку. На концерті були присутні льотчики-космонавти Волинов, Береговий, Ніколаєв, Попович. Учасникам ансамблю вручили пам’ятні значки та грамоту (за підписом командира військової частини двічі Героя Радянського Союзу Г. Берегового) Пам’ятним був і концерт для будівельників Москви — практично всі номери доводилося показувати двічі і тричі. Виступали новоград-волинці і в Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького. Тут було чотири естрадних майданчики, де виступали представники всіх республік СРСР.

Військове кладовище реконструйоване на честь
30-річчя Перемоги
Військове кладовище реконструйоване на честь 30-річчя Перемоги

У 1974 році, за рішенням сесії міської ради, після перепоховання загиблих у роки Великої Вітчизняної війни було відкрито військове меморіальне кладовище.

Відкриття пам’ятної дошки на будинку зв’язку на честь зв’язківців, які загибли у Великій Вітчизняній війні. Фото 1975 року
Відкриття пам’ятної дошки на будинку зв’язку на честь зв’язківців, які загибли у Великій Вітчизняній війні. Фото 1975 року

У травні 1975 року на відзначення 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні на приміщеннях хлібозаводу, управління водоканалу, заводу кормових антибіотиків, управлінні торгівлі, заводу сільгоспмашин були відкриті інформаційні дошки з переліком прізвищ працівників, які загинули у роки війни. Були упорядковані могили: мирних жителів на вул. Чехова, 4 та підпільників К. Мякишева і М. Коваля у Парку культури і відпочинку. Напередодні 30-річчя Перемоги були відкриті меморіальні дошки на пам’ятних будинках: 1) в якому відбулося перше засідання міського підпільного комітету (вул. Лянгуса); 2) школи № 3, де навчався Герой Радянського Союзу А. Т. Бурковський (вул. К.Маркса — нині Соборності); 3) школи № 2, де навчався Герой Радянського Союзу П. І. Сірагов (вул. І.Франка); 4) де народився Герой Радянського Союзу Ю. М. Горбко (вул. К.Лібкнехта — нині вул. Косачів); 5) колишньої в’язниці та будинку, де відбулася нарада секретарів обкомів партії західних областей України (вул. Волі).

Монтаж пам’ятного знаку «Літак» на честь льотчиків — учасників Великої Вітчизняної війни. Фото весна 1974 року
Монтаж пам’ятного знаку «Літак» на честь льотчиків — учасників Великої Вітчизняної війни. Фото весна 1974 року

9 травня 1974 року на честь 30-річчя Перемоги відкрито музей Бойової Слави у Палаці культури ім. Щорса. Цього ж дня на вул. Кірова (нині — Житомирська), біля мосту через річку Случ, було відкрито пам’ятний знак на честь льотчиків, які загинули під час війни — на постаменті у вигляді високої стріли встановили літак «МИГ-19А». 7 травня 1975 року на території середньої школи № 9 було відкрито пам’ятний знак учням і вчителям школи, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.

9 травня 1977 року відбулося відкриття пам’ятного знаку на честь екіпажу танка «КВ» «Беспощадный» та танкістів 23-ої гвардійської танкової дивізії, які загинули під час Великої Вітчизняної війни (автори О. Кулешов та М. Яковлев) На урочистостях були присутні представники Міністерства оборони СРСР, ветерани 23-ої гвардійської танкової дивізії та дочка Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова Маргарита Георгіївна.

У жовтні 1977 року в місті пройшов конкурс аматорських туристичних фільмів під назвою «Сонце, повітря, вода». Особливо яскравим виявився аматорський фільм працівників машзаводу.

15 січня 1979 року міністр культури СРСР І. Б. Мироненко вручив завідувачу музею Бойової Слави Загривому Юхиму Никаноровичу (1927–2008) диплом про присвоєння музею звання «народний».

У серпні 1980 року було створене Новоград-Волинське бюро подорожей та екскурсій.

Джерело: Ваховський В. Соціалістичне будівництво у Новограді-Волинському / Віктор Ваховський // Новоград-Волинський. Історія міста. — Новоград-Волинський: НОВОград, 2010. — С. 435–611.